Про те, що людина може бути типовим Козерогом, плавати, як Риба у воді або довічно залишитися Скорпіоном, ми давно звикли. Більше того, всі ми ще й Півні, Змії, Коні або Щура. Одним словом, не людство, а одне суцільне звірине сімейство. Але виявилося, є ще пара характеристик, яка максимально наближає нас до фауни, - це "жайворонки" чи "сови".

Прихильність до тих чи інших - питання далеко не пусте і навіть більше життєвий, ніж вибір інших "пташиних" пріоритетів: синиці в руці або журавля в небі. Бо якщо Ви - "сова", то жити в світі "жайворонків" Вам, напевно, дуже непросто.

Отже, якщо коротко, "сови" - це ті, хто не спить вночі і спить до полудня. При цьому вони себе непогано почувають, хіба що іноді мучить що засіли в мозку прислів'я: "Хто рано встає, тому Бог подає". Кожного разу, лягаючи спати майже на світанку і продираючи очі десь до першої години дня, "сов" нерідко відвідує думка, що вони щось пропустили. Але з іншого боку, вони, можливо, пропустили б більше, якби лягли спати в 10 вечора. Звичайно, це не зовсім комфортно: спати, коли в інших вже пройшла половина робочого дня. Плюс безліч інших нервують нюансів: "жайворонки"-родичі на зорі починають гриміти посудом і ходити туди-сюди по кімнатах, ляскаючи дверима. Може задзвонити телефон, а сусідка зверху о 10 годині розпочне свою нокаутуючий прибирання, шкрябав підлогу і включаючи на повну гучність пилосос з телевізором. Тобто, світ живе по режиму "жайворонків" - це очевидно, і "сови" у нього зовсім не вписуються. З іншого боку, як би ми - "сови" - тихо ні включали телевізор, плавно ні барабанили по клавіатурі або безшумно наливали собі каву, всі ці звуки багаторазово посилюються всеосяжної тишею. Тому розбуджені домашні "жайворонки" буркотливо соваються під ковдрою і кожного разу сонно цікавляться: "Котра година?" До речі, якщо при розлученні подружжя кажуть: "Не зійшлися характерами", то хто знає, не має на увазі чи це й інше: "Не зійшлися в режимі сну?".

Давно відомо, що людина має потребу в щоденному 8-годинному сні, проте історії відомі люди, все життя приділяють сну 3-4 години: можливо, на шкоду своєму здоров'ю, але не на шкоду своїй кар'єрі - це точно. Вчені з'ясували, що в людській популяції знайдено два варіанти гена: коротка і довга копія. Для досліджень була обрана група добровольців, які не спали протягом 40 годин і періодично виконували тести на концентрацію уваги. Цей експеримент дозволив британським медикам довести, що здатність до тривалого активного дня залежить від генів: люди з довгою копією гена PER3 гірше справляються з тестами після безсонної ночі, ніж люди з короткою копією. Тобто люди з довгою копією гена - це "жайворонки", які люблять рано лягати спати, а короткі - "сови", що залишаються бадьорими до пізньої ночі.

До речі, у людини може бути виявлена і коротка, і довга копія гена одночасно - і таких людей немало. Мабуть, саме вони можуть варіювати свій графік сну. Тобто якщо людині щодня вставати в 7 ранку, то навряд чи він буде не спати до 5-ти - це під силу хіба що так званим "голубам", або арітмікам. Фізично це просто неможливо, навіть для людини, яка все життя зараховують себе до сімейства "сов". Звичайно, залишатися переконаною "совою", коли ваш офіс починає працювати з 8 ранку, - це нереально (якщо, звичайно, Ви не директор цього самого офісу). Тому типові "сови" - це зазвичай люди творчі або всі ті, хто працює у вільному графіку. До речі, на замітку роботодавцям: при прийомі на роботу можна побіжно поцікавитися у потенційного працівника: "сова" він чи "жайворонок". Навіть якщо він, будучи "совою", буде старанно приходити на роботу до восьмої ранку, від нього до полудня не буде абсолютно ніякого толку. До речі, Ви знаєте, що збитки американської економіки від недосипу працівників щорічно становлять $ 18 мільярдів? Бо до моменту, коли "сова", нарешті, сповнююсь сил для праці на благо суспільства, робочий день добігає кінця. Тому далекоглядні керівники, якщо цінують своїх працівників-"сов", могли б дозволити їм приходити на роботу на 2-3 години пізніше за інших, але залишатися після того, як працівники-"жайворонки" вже юркнула зі своїх робочих місць.

Про те, що "сови" не вписуються в загальнолюдський режим існування, вже говорилося. При цьому саме парадоксальне, що "сов" більшість - 30-40%, а "жайворонків" - 20-25%, але людство живе саме по "вказівками" останніх. Мабуть, вважається, що це правильніше з медичної точки зору, бо є й сумна статистика: інфаркти міокарда трапляються у "сов" у півтора рази частіше, ніж у "жайворонків". Крім того, "сови" набагато частіше страждають виразкою шлунка - мабуть, тому що ночами харчуються всухом'ятку, часто навіть не відходячи від комп'ютера. А ще "сови" більше палять (нічні пильнування дуже до цього мають у своєму розпорядженні) і набагато більше вживають кави і алкоголю. Одночасно, здоров'я у "сов", за загальними показниками, краще, ніж у "жайворонків"! У "сов" гарна пам'ять і краще розвинені розумові здібності, "сови" рідше піддаються паніці і не схильні до дезорієнтації і т.д.

Російські "сови" благополучно сплять до полудня, а ось американські "пізні пташки" борються за свої права в рамках організації Nocturnal Society ( "Товариство любителів ночі"). Аналогічна організація, яка бореться за визнання і повагу людей-"сов", існує і в Німеччині. Члени цих товариств не без підстав стверджують, що саме "діти ночі" врятували у стародавні часи людство від знищення. Але бодрствующее вранці людство, як неважко здогадатися, виявилося невдячних і досі намагається засунути "сов" на другий план. Але "жайворонки" мають бути напоготові, адже всі головні справи відбуваються саме вночі. Тому не виключено, що, прокинувшись одного ранку, "жайворонки" опиняться в одному суцільному царстві "сов".

Автор: